Посадка лохини – не найпростіша справа, якою може зайнятися садівник. Але від цього вона стає лише цікавішою, чи не так?
Садові форми куща з’явилися в культурі відносно недавно: селекція лохини ведеться з початку ХХ століття, а в аматорському садівництві ягода стала популярною в останні 1-2 десятиліття. Існує кілька різновидів лохини, призначених для вирощування в садах. Кожен з них має свої особливості, але всі сорти об’єднують спільні принципи догляду.
Сорти для різних кліматичних зон
Все розмаїття сортів базується на 3 дикорослих видах, які відрізняються місцем природного зростання та зимостійкістю. Це необхідно враховувати при виборі сорту лохини, вирощування якої можливе в даному регіоні. Для теплих районів і середньої смуги Росії підійдуть культурні сорти американської селекції, виведені на основі дикого виду лохини високорослої:
- ранньостиглі (дозрівають на початку липня): Ерліблю, Веймут, Джун;
- із середнім терміном плодоношення (кінець липня): Блюкроп і Берклі;
- пізні (серпень): Діксі, Елліот, Ковілл та ін.
Кущі високорослої лохини (розміри рослини до 1,6-2 м) витримують морози до -23°С, тому в занадто холодні або малосніжні зими можуть підмерзати.
Різновиди садової лохини, що належать до низькорослих сортів (до 1,2 м) пристосовані до нижчих температур і легко перенесуть морози до -30°С. У районах з високим сніговим покривом їх можна пригнути та вберегти під снігом. Для умов Росії рекомендуються такі сорти:
- ранні (липень): Нортланд, Блюголд, Нортблю та ін.;
- середньопізні (початок серпня): Поларіс, Еміл та ін.
Відмінність сортів американської селекції полягає в тому, що ягоди всіх видів мають кисло-солодкий, десертний смак. Урожайність великого куща може досягати 5-6 кг.
Сорти вітчизняної селекції виводилися на основі видів, поширених у північних регіонах Росії: лохини болотної та вузьколистої. Від американських їх відрізняє менш виражений смак плодів, але вони здатні рости та плодоносити в умовах Північного Уралу, Сибіру та Забайкалля, переносячи морози до -43°С. Серед них:
- Тайгова красуня (морозостійка та стійка до хвороб);
- Голубий розсип і Дивна (високоврожайні – до 1,6 кг ягід з 1 куща);
- Шегарська (великі та соковиті плоди);
- Нектарна (добрі смакові якості).
Посадка
Від того, наскільки правильно вибрано місце і проведено посадку лохини садової, залежить успіх першої спроби культивування куща на дачній ділянці. Щоб не розчаруватися у вирощуванні корисної та смачної продукції, потрібно виконати всі умови, які лохина висуває до вибору місця та догляду.
Умови для вирощування
Для всіх різновидів і сортів лохини підходять місця з кислим, але пухким ґрунтом. Природні місця проживання куща – зона торфовищ і північних боліт. У саду на ділянку під висадку лохини рекомендується внести суміш торфу та ґрунту з хвойного лісу (або хвої), а також збагатити ґрунт сіркою. Мінерал потрібно додавати з розрахунку 40-60 г порошку сірки на 1 м² (мелену речовину можна купити в сільськогосподарських магазинах).
Для вирощування лохини підійде сонячне місце, захищене від холодного вітру взимку. Кущ добре переносить і півтінь, якщо великі дерева закриватимуть його від сонця тільки в спекотні години доби. Урожайність лохини в місцях із занадто густою тінню падає, а ягоди стають дрібнішими та втрачають солодкість.
Способи розмноження лохини
Найкращий час для посадки лохини – весна, після повного відтавання ґрунту. Посадковий матеріал можна придбати в торгових точках, що пропонують саджанці. Купити саджанці можна і у садівників, що вирощують лохину на своїй ділянці.
При виборі саджанців у магазині варто зупинитися на кущах із закритою кореневою системою. Їх можна садити восени та в середині літа, не турбуючись про збереження кущів. Необхідною умовою для їх укорінення буде достатній полив.
В домашніх умовах можна самостійно розмножити вже наявні сорти з хорошими якостями:
- діленням куща (якщо лохина сильно розрослася і вимагає пересадки);
- відводками, коли частину пагонів притискають до землі;
- черенкуванням – при обрізці можна укорінити пагони.
Посадка саджанця лохини
Для саджанця копають яму розміром 60х60 см і глибиною близько 50 см. Потрібно приготувати суміш:
- з торфу;
- з хвойної або листової землі;
- з піску;
- з добре перепрілого компосту.
Всі компоненти беруть у рівних пропорціях. Об’єм субстрату повинен бути достатнім, щоб заповнити яму.
На дно укласти шар підготовленого ґрунту. Кущ лохини помістити в яму так, щоб рівень ґрунту після засипки виявився вище його кореневої шийки на 7-10 см. Розправити коріння і засипати яму заздалегідь підготовленим ґрунтом. Саджанець лохини полити так, щоб вода добре просочила весь насипаний ґрунт (піде близько 10 л води). Для зменшення випаровування вологи з ґрунту пристовбурне коло мульчувати тирсою, торфом або іншим пухким матеріалом.
Після посадки молоду рослину обрізати, залишивши ½ довжини 4-5 сильних гілок. Слабкі пагони краще видалити.
Схема посадки лохини
Якщо планується закладка плантації садової лохини, то кущі потрібно розмістити за схемою:
- між сусідніми в ряду кущами залишити відстань 1,5-2 м (для високих сортів) або 75 см (для вітчизняних низькорослих видів);
- між рядами має бути не менше 1 м, щоб садівник зміг доглядати за лохиною та збирати врожай.
У садовому дизайні плодоносні кущі використовують у різних схемах. Виразні кущі високорослих сортів можуть бути соліруючими на газоні або застосовуватися в групових посадках, для живоплоту або дендрарію. Невисокі кущі підійдуть для посадки нижнього ярусу у великих групах дерев.
Догляд за лохиною
Для гарного плодоношення невибагливий кущ потребує поливу, підживлення та обрізки. Плодоношення куща лохини може бути відносно стабільним протягом 7-10 років. У цей час обрізка полягає у видаленні зламаних або засохлих пагонів, формуванні куща, якщо він застосовується для декору. У 10-річному віці лохині потрібна омолоджувальна обрізка.
Навесні потрібно видалити частину старих пагонів. Це спричинить наростання молодої маси гілок протягом сезону. Потрібно залишити найсильніші пагони при осінній обрізці. Наступної весни прибрати залишки старих гілок і сформувати молодий кущ.
Як поливати лохину?
Коренева система куща переважно поверхнева. Лохина чутлива до пересихання ґрунту, тому поливи влітку треба проводити 2-3 рази на тиждень, стежачи за тим, щоб ґрунт був постійно вологим.
Особливу увагу потрібно приділити часу плодоношення лохини. При нестачі вологи плоди будуть дрібними та втратять смакові якості. Під час дозрівання ягід закладаються і квіткові бруньки майбутнього року. Не слід допускати висихання верхнього шару ґрунту більш ніж на 1 см. У сильну спеку рекомендується проводити не тільки поливи, а й обприскування рослин вранці та ввечері.
Чим підгодувати лохину навесні?
Весняні підживлення проводять, коли набухнуть бруньки. Для приготування живильного розчину знадобиться комплексне добриво (нітрофоска, Фертика, Кеміра-люкс та ін.). Для 2-річного куща потрібна 1 ст. л. гранул, надалі кількість добрива щорічно подвоюють. Для підживлення можна розчинити гранули в поливній воді або внести в сухому вигляді перед зволоженням, злегка закладаючи добриво в ґрунт.
Підживлення лохини восени
Після збору врожаю, у вересні-жовтні, під 3-5-річні кущі лохини потрібно внести по 80 г аміачної селітри. Замінити азотне добриво можна рослинним компостом (10-15 кг на 1 кущ). При органічному землеробстві застосовують сидерати, якими засівають міжряддя. Взимку зелена маса відмирає і забезпечує лохину азотистими речовинами.
Літнє підживлення лохини
Підживлювати влітку починають перед плодоношенням (у середині червня). Для отримання рясного врожаю вносять фосфорні та калійні добрива. На дорослий плодоносний кущ (3-5 років) потрібна суміш із 100 г калійної селітри та 120 г суперфосфату. Можна використовувати готові суміші для ягідних кущів.
Помилки при вирощуванні
Частою помилкою, яку допускають садівники, є недостатнє дренування ділянки. Яму під саджанець копають у суглинках або глині, у щільному ґрунті, характерному для Підмосков’я. При поливі або затяжних дощах волога легко просочує ґрунт у ямі та застоюється в ній, створюючи несприятливе середовище для куща.
Уникнути такої помилки можна, вибираючи для посадки височину або схил із природним стоком надлишку вологи.
Серед інших помилок зустрічаються:
- Посадка на території, раніше зайнятій городніми культурами. Для лохини потрібен пухкий, але не виснажений перекопуванням і рослинами ґрунт. Хорошим місцем буде ділянка цілини зі знятим дерном.
- Лохину підгодовують гноєм, перегноєм, пташиним послідом або настоєм органіки. Це неправильно, оскільки надлишок азоту шкідливий для неї. Найкраще підживлення – мінеральне добриво або рослинний компост.
- Часто дбайливі садівники розпушують ґрунт під кущами. Робити це не можна, оскільки коренева система розташована на глибині 20 см і буде пошкоджена. Для збереження проникності треба застосовувати мульчу, а добрива при підживленні заробляти граблями в найверхній шар ґрунту (до 3 см).
При зволоженні та опадах відбувається розкислення ґрунту. Щоб уникнути цього і отримувати врожаї лохини довгий час, потрібно при поливі додавати у воду лимонну кислоту (1 ч. л. на 3 л) або оцет (200 мл 9%-ної кислоти на 10 л).