Алоказія — суперечлива рослина, у тому сенсі, що думки щодо можливості утримання цієї екзотичної красуні різняться. Одні кажуть, що в квартирі алоказії довго не живуть, що це суто оранжерейна рослина, інші спростовують цю думку, успішно вирощуючи та навіть розмножуючи алоказії вдома. Я швидше погоджуся з останніми — ніколи алоказія не викликала у мене якихось особливих труднощів у догляді. За час нашого з нею «співробітництва» я дізналася, що вона не переносить холоду, а в поєднанні з надмірним поливом — це взагалі смерть, щоправда, не для самої рослини, а для листя, яке, швидше за все, доведеться зрізати, якщо ви не захистите рослину від зниження температури та продовжите рясно поливати при цьому.
Алоказія з бульбочок
Під час пересадки можна виявити дрібні бульбочки на коренях дорослої рослини. Дозрілі та готові до проростання бульбочки самі відпадають від коренів – не варто їх відривати спеціально.
Якщо ви все ж таки стали щасливим власником бульбочок алоказії – не поспішайте їх викидати, адже з них можна отримати нові рослини. Процес цей, щоправда, довгий. Бульбочку для профілактики можна вимочити в епіні, тримати її в розчині від кількох годин до доби. Також, для того, щоб уберегти її від гнилі, можна обробити бульбочку марганцівкою, слабким, світло-рожевим розчином. Або ж можна загорнути бульбочки в розрізаний уздовж лист алое деревоподібного. У такому стані їх залишають на добу.
Після чого бульбочки можна прикопати в ґрунт. Для пророщування можна використовувати і кокоґрунт. Для успішного проростання температура ґрунту повинна бути 27-30°C – можна поставити міні-тепличку на підвіконня, під яким розташована батарея – тоді висока температура забезпечена. Не забувайте провітрювати тепличку та своєчасно поливати, щоб бульбочки не засохли.
Якщо ви використовували кокоґрунт, то після проростання, появи кількох листків, рослини пересаджують у легкий кислий ґрунт. Не забувайте, що як молоді, так і дорослі рослини алоказії необхідно часто обприскувати.
Реанімація алоказії
Якщо рослина захворіла, я раджу в будь-якому випадку до останнього не втрачати надію. Тим паче, якщо ця рослина належить до ароїдних. Калатеї, ктенанте, алоказії та аглаонеми – напрочуд живучі рослини, особливо якщо вчасно виключити фактор, що згубно на них впливає.
Навіть якщо алоказія втратила все листя – це не привід нести горщик на смітник. По-перше, є можливість отримати нові молоді рослини з бульбочок (технологія описана вище). По-друге, навіть рослина без листя здатна повністю відновитися через деякий час. Алоказія має укорочений стовбур – він є для нас головною цінністю, адже на ньому є сплячі бруньки.
Для початку огляньте рослину, якщо на ній є гниль – видаліть її та обов’язково із запасом здорової тканини. Після чого потрібно зрізати все гниле та пошкоджене коріння. Не бійтеся, якщо після цієї операції коріння зовсім не залишиться, головне не дати гнилі поширюватися далі, адже для проростання бруньок потрібно буде потримати рослини в умовах підвищеної вологості та тепла, а це ідеальні умови для розвитку гнилі, тож її потрібно видалити дуже ретельно. Зрізи присипаємо деревним вугіллям, можна посипати крихтою активованого вугілля. Далі потрібно обернути стовбур мохом і помістити в прозору ємність. (міні-тепличку) Можна не провітрювати, але обов’язково регулярно зволожувати, щоб стовбур не пересох.
Ви здивуєтеся, коли через деякий час із, здавалося б, безжиттєвого «обрубка» з’являться корінці, а потім і листочки. Коли рослина підросте, її можна пересадити в ґрунтосуміш, але все ж таки деякий час бажано потримати рослину під банкою або в міні-тепличці, доти, доки не розростеться коренева система.
Період спокою.
Хто б міг подумати, але спокій іде алоказії на користь. Восени листя починає жовтіти, його можна зрізати в цей період, а саму рослину прибрати з підвіконня. Полив значно скорочують. Виставляти алоказію на світло можна в січні-лютому, полив поступово збільшують, доки не з’явиться листя. Після такого відпочинку алоказія Сандера відрощує до 8 великих листків.